Привіт! Мене звати Оля, і ви слухаєте подкаст Gap Year. Тут ми допомагаємо тобі зрозуміти, розвинути та відкрити себе світу. Поруч зі мною засновник однойменної освітньої спільноти Іван Омелян, який відповідатиме на всі ті питання, які так турбують тебе.

Ну, і розпочнемо ми із складної, на перший погляд, теми – «Емоційний інтелект». То що це таке?

Ну, по-перше, вона ніяка не складна. Ви її все рівно знаєте, відчуваєте і розумієте на кожному з своїх етапів в житті, але, на жаль, її не вчать в школі, цю дисципліну під назвою «емоційний інтелект». Ну, канєшно, як і більшість всього нормально теж не вчать в школі. Тому ми пробуємо розказати, що це таке, тут.

Ти розумієш це, бо ти, там, себе уже якось, да, пізнав. Поясни це мені, людині, яка, можливо, на якомусь ше... ну, і, там, більшості людей, да... на якомусь роздоріжжі, нерозумінні себе, то давай якось таким профанам скажи, шо таке емоційний інтелект і, там, з чого почати його, власне, качати.

Окєй. Значить, давайте собі спробуємо закарбувати от таке визначення – не книжкове, а саме таке житєйське. Наш емоційний інтелект – це наша здатність розуміти себе, розуміти свої емоції, керувати своїми емоціями, мотивувати себе, вміння відчувати, розуміти емоції інших людей і на основі цього будувати з ними стосунки. Максимально, я б сказав, таке середнє визначення між книжкою і тим, шо відбувається в житті.

Це ти сам так вивів, да?

Ну, для мене... для мене це так, і воно спирається на оцих 5 елементів, які обов'язкові для прокачки емоційного інтелекту. Пан Ґоулман про це багато говорить. Його відома книжка про емоційний інтелект видана, перевидана,  і в Україні вже декілька разів. І я на цьому теж грунтуюсь, тому шо добре розумію, шо це виходить з практики. Я, справді, краще усвідомлюю власні емоції, я краще управляю своїми емоціями, я знаю, шо таке самомотивація і розумію як з нею працювати, мені також дуже важливо відчувати, розуміти емоції інших людей і будувати стосунки з людьми.

Чого... я просто... зауважила, шо от, як ми вже казали, дуже багато людей говорять про цей емоційний інтелект, і куча, там, тренінгів, там, багато коучів це все використовують в своїх, як би, спічах. Чому це зараз настільки популярно і, можливо... Можливо, воно завжди було, але просто, там, саме таке... така назва, да, і такий, як би, навколо цього хайк чого?

Ну, популярність... популярність емоційного інтелекту пов'язана з різким збільшенням кількості людей, які усвідомлюють себе. Ну, давайте порівняємо. Ще років десять тому, якби ви кудись прийшли до якогось тренера, він би вам казав: «Розвивайте публічні виступи, навчіться агресивних перемовин, навчіться маніпулювати людьми, навчіться...»

Та я думаю, 10 років тому даже... ну... тренерів, там... коучів як таких...

Були, були. Були, Оль, були.

☺

Я вже був тоді, шоб ти розуміла ☺

А, ти вже тоді починав...

Так! Так-так-так... ☺ Я вже тоді працював. Я настільки давній. І я хочу сказати, шо тоді не було, взагалі, запиту на такі речі, як усвідомити, зрозуміти, прийняти позиції інших людей. Вважалось, шо треба качати сильні, агресивні сторони впливу назовні на людей. А тепер усвідомлюй, розумій, керуй собою, і, на основі цього, співпрацюй і комунікуй з іншими людьми. Бо, по факту, тих п'ять речей, про які я казав на початку нашої розмови – їх же ж дуже легко качати. Тобто от по ним якраз зараз тренера і працюють. Тільки багато хто, там, концентрується на стосунках з людьми, так? Зараз от з цієї теми про емпатію і вибудовування стосунків з іншими людьми вибудовується, взагалі, ще інший інтелект - сексуальний інтелект. І це вже зовсім інша історія, про неї дуже багато говорять теж дуже круті, хороші спікери, тренери, але це не інша – це доповнююча історія до емоційного інтелекту.

Тому хайп почався через те, шо ми стаємо глибшими, і це дуже круто. Не тільки же zero waste пропагувати, так? Zero waste – це якраз через усвідомлення, це є наслідком розвитку нашого емоційного інтелекту.

То як я зрозуміла, емоційний інтелект – це ніби основа, да? Там всіх якихось... всього, да, там?

Нашої соціальної взаємодії.

Ні, ну я маю на увазі про, там... Ці теорії, які зараз пропонують, там, коучі, да, там? І всякі, там, сексуальні, в тому числі...

Він в основі.

Тобто це ... 

Фундамент.

Це як, да, як базова початкова школа.

Абсолютно.

Не треба здобувати жодної освіти, поки ти, там, не усвідомиш це...

Абсолютно базова історія. Моя... моє переконання – чому я настільки так схопився за цю тему – бо я зрозумів, шо якшо людина усвідомлена, то вона розуміє, як обирати владу, вона розуміє, як робити себе щасливим, як робити щасливими інших, як бути гармонійним з тим світом, який є. І це, ну, неймовірно мене наповнює і додає мотивацію розуміти, шо я вкладаю в те, аби наше суспільство стало щасливішим, гармонійнішим, сильнішим.

Ми от раніше говорили про те, шо там... ну, там, 10 чи 20 років тому, там, саме ця агресія була, да, «во главе». Там, зараз ці люди, які ніби як становились, вони вже не хочуть, там, себе усвідомлювати, вони не розуміють... Я багато з цим стикалась – шо, коли, там, починаєш говорити про емоційний інтелект, про усвідомлення, вони там думають: «Боже, нашо ти це задвігаєш, це там якась залізна...»

Сєкта.

Сєкта, да. ☺ Там, знаєш, там, коли, там, медитація, йоги – шо це? Там, взагалі, якась, корочє, дічь. Чому так і, там, який відсоток зараз? Тому шо ти працюєш з людьми в різних сферах. В нас з тобою прірва поколінь. І я тебе розумію, шо в такій моїй інформаційній бульбашці – це нормально, шо люди себе усвідомлюють, вони себе розуміють, а, там, люди, які старше, я думаю, вони якось вже до цього... не доходять в них руки, і вони не хочуть. Чому так, вот? Власне, який відсоток зараз людей саме себе усвідомлюють?

А тепер до нашого подкасту підключається моя мама, їй 60 років, я працюю над тим, шоб вона теж усвідомлювала себе, і тут ми втрапляємо в халепу. Люди, які народжені в минулому столітті, я, в тому числі, мають величезні родові травми. Ці родові травми пов'язані з тим, шо в нас дуже довго не були забезпечені елементарні матеріальні фізичні потреби.

Поки вони не будуть заповнені – машини, квартири, дачі, сім'я, безпека –  всі ці речі будуть головними орієнтирами для наших матусів, дідусів, бабусів, навіть, братів, сестер. На жаль, тільки так. Моя мама реально розуміє мої потреби, вона розуміє, як я живу, вона не може жити по-іншому, вона встає в шість ранку і кудись їде, як всі оці бабусі, знаєте, в трамваях зранку. ☺

☺

Але, по факту, в нас з нею вже є якась гармонія, коли в нас є якесь співжиття, коли я приїжджаю до неї в гості А наше покоління, Оль – це вже, вірніше, твоє покоління...

Моє, да. ☺

Твоє в більшій мірі. ☺ Ви живете в оточенні тих людей, в вас лідери думок – це люди усвідомлені, вони постійно кажуть: «Слухайте себе, відчуйте себе, знайдіть себе». Канєшно, половина з цих фраз інколи абсолютний, вибачте, брєд, тому шо... знайти себе – ви шо, себе губили? Але про те, шо ми зараз живемо в тому середовищі, в якому гармонія з собою, усвідомлення себе, бути щасливим – це ключові речі. І щастя визначає кожен сам для себе. І для більшості з вас, навіть, вже, навіть, з мого покоління, тому шо воно теж трансформаційне – для нас вже квартира, машина, дача, сім'я, не знаю, не є такими шаленими критеріями чи тріґерами успіху. Важливими, так є, але вони падають в ціні, як то кажуть.

Ти там з тими всіма визначеннями, з такою бібліотекою знань – от, правда, приходиш до неї і, там, з нею говориш, і вона тебе слухає і робить чи ... Ну, як це відбувається?

Ні, вона просто слухає. Нічого не робить. Інколи каже, шо розуміє, але треба розуміти ше одну річ: що люди, які старше 50-60 років, вони гірше вже засвоюють нову інформацію. Якшо ви їх трансформуєте в шось для них більш зрозуміле – ну, це краще.

«Я працюю через церкву і Бога». Я кажу: «Мамо, Бог хоче, шоб ви працювали кожну хвилину і не відпочивали?». «Так». Я кажу: «Ні. Мам, він не це заповідав. Він заповідав...». І йдемо чітко по тому, про шо говориться в Біблії – там ніде не написано, шо треба працювати до сьомого поту, викопати всю картоплю, засадити всьо буряками і всіх дітей нагодувати свіжими яйцями, там, не знаю, чи... чи варениками, розумієте?

Вот історія про те, шо вони... їм важче трансформуватись. Їм важче трансформуватись, але багато чого вони просто починають розуміти. Вони починають розуміти історію з правильним харчуванням, тому шо це близько до матеріального задоволення, до цієї базової потреби. Вони розуміють потребу в безпеці, спокої, гармонії.

Я так зрозуміла, шо в основі релігії теж лежить емоційний інтелект.

Ну, как би... ☺

☺

Головна... головна притча – «Возлюби ближнього свого, як самого...» 

Точно! Це ж основа... ☺

... себе  ☺

... основ. Ми добираємся до істини. ☺

Так, так. ☺ Емоційний інтелект в чистому вигляді від Ісуса Христа. ☺

☺ Добре. Якшо ми говоримо про тво... про нинішнє покоління, яке нічого не має, да? Тому шо, там, починає розвиватися, але, там, витрачає гроші на супертренінги, всякі ретріти і так далі, щоб зрозуміти себе, і, власне, заробляти вже собі, закривати всі свої потреби.

Ну, історія про теперішнє покоління для мене, здається, більш проста, бо тут... вони ж тоже маються між різними... ви маєтесь між різними ціннісними категоріями. Хтось починає вже шукати себе, хоча себе треба просто усвідомити, так? Тобто працювати в глибину, а не, там... не знаю... постійно дивитись в кожній тумбочці, де я себе загубив. Через усвідомлення шукаєм себе. Другий пункт: ми стараємся не піддаватися впливу тих людей, які їздять на... не знаю... дорогих тачках в 20 років, швиряються баблом, відпочивають, де завгодно, і кажуть: «Госпаді, проста расслабьтесь, і дєньгі к вам прітєкут».

Так, може, в них якраз і розвинений емоційний інтелект.

Можливо. Але я хочу сказати: «Друзі! За все, шо ми робимо, і за все, шо ми маємо в нашому житті, ми маємо заплатити. Так побудований Всесвіт. Це питання балансу. Тому, якшо хтось шось отримує, він за це точно чимось заплатить: грошима, статусом, здоров'ям – чимось точно заплатить. Важлива в цьому просто історія – вибудувати для себе ієрархію. Я вважаю, як: усвідомлюєш себе, розумієш, куди ти хочеш витрачати свою енергію, витрачаєш енергію і час на те, шо приносить тобі задоволення і щастя, з часом стаєш професіоналом, отримуєш гроші, задоволення, щастя...

А якшо тобі треба заробляти гроші? Тому шо... ну, така ситуація, шо...

Це нормально. Це нормально. Є люди ...

Коли в тебе нема ресурсу качати себе...

Є люди... Ну, є люди, які... Ну, я себе шукав до 27.

Нє, ну то ми вже зрозуміли, шо ти – трошки інше покоління. Ми зараз... 

Тааак... ☺ Харашо...

В тебе окремий випадок. ☺

Бути щасливим... не знаю... кухарем, шахтарем, офіціантом, менеджером, тренером – це все... це нормально. Бути... бути... бути просто щасливим –  це нормально. Питання в тому, шо якшо ви думаєте, шо вам для щастя потрібні гроші, то... як би... це помилка.

Нє, ну якшо не гроші. Наприклад, там, дівчинка от дуже хоче стати співачкою... Але, там, в неї от важка економічна ситуація, і вона, там, змушена десь підпрацьовувати офіціанткою. Ну, вона хоче розвивати і себе внутрішньо, і свої якісь скіли. Ну, вот як... як бути в такому, наприклад, випадку? За шо... за шо першочергово братися?

Якшо скіли не дозволяють хоч якось заробляти на себе своїм талантом –  тоді пашем і тренуємся.

Ну, але жити треба, ну, от...  базові потреби не закриті.

От. Пашемо для того, шоб забезпечити базові потреби, причому стараємся пахати так, щоби в нас з'явився профіцит. Тобто, якшо ви відчуваєте, шо ви прийшли на роботу, вам вистачає на хліб і воду– так? – але не вистачає на розвиток – шукаєм, як можна збільшити прибуток.

Коучі – вони ж лікарі душ получається, так? ☺ 

Лікарі душ – як звучить ☺ Це скоріше психологи, а коучі – вони ті, хто допомагають нам швидше йти.

Ну, теж лікарі, по суті.

Ну, окей.

Ну, словом, я до того, шо лікарі – вони ж забороняють самолікуванням  займатись? Варто шукати якусь людину, там, зараз це – інститут менторства дуже розвинений в нас... Шо... шо... як...?

Вобщє не розвинений ...

Ну, в моєму ... ☺

...інститут менторства

...інформаційному просторі ☺

Вот ☺ В вашому інформаційному полі, Оля, можливо, і розвинений. ☺ 

А вобщє в нас дуже нерозвинений. І тут історія наступна: є речі, які ми можемо зробити самі, є речі, які нам складно зробити самим, а є речі, які ми не можемо зробити самі до певного часу або взагалі не можем, так? Я вважаю, шо, допустимо, там, наші якісь дитячі травми – тільки до психолога. Якшо ми вже знаєм, чого ми хочем, але не розуміємо, як нам цього досягти – коуч, ментор, тренер. Бо що економлять ці люди? Ці люди економлять ваш життєвий час – єдиний ресурс, який не відновлюваний. Головна задача, як в тій притчі – зрозуміти, шо ми можемо змінити, на шо ми можем вплинути, але де нам потрібна допомога. І тут консультуйтеся, питайте в друзів, родичів – майже кожен тренер дасть вам консультації безкоштовно. Але воно не дає ніякої гарантії, шо ви з цією інформацією шось зробити толкове. Так само, як нема ніякої гарантії, шо ви прийдете до тренера і отримаєте одразу якийсь...

Власне, як в цьому інформаційному коуче-психологічному просторі, власне, знайти, да? Ту якусь таку експертність. Тобто до кого звертатися, чи шо читати, тому шо ну багато, дуже багато, і кожен по-різному, але, по суті, все одно...

Добре. Давай вийдемо з якоїсь точки. Яку проблему ми хочемо вирішити? От я вважаю: якшо ти просто хочеш розвиватися – ти дивишся, куди ти хочеш розвиватися.

Нє, ну от я не розумію себе. В мене, там, якісь проблеми з сім'єю, тому шо я... вони мене не розуміють, я їх не розумію, в мене якась, там, економічно несприятлива ситуація, там, в стосунках, взагалі, шось теж не ясно, ніхто мене не любить, друзі мене не розуміють, всьо навалилося. А ше, там, треба вчитися. А я хочу робити то, шо я люблю, і то, шо мені приносить задоволення, і я так... всі мені процеси налагодяться. А я не знаю, куда мені рухатися.

Це вже круто. Ти знаєш, де тебе шо не влаштовує. Тобто, з самого початку, ми починаємо з роботи з самими собою. Шо ми робимо? Ми це все описуємо. До кого б ти не прийшла, він тобі скаже: «З чим я маю справу?». Він почне тебе розпитувати чи вона. А тут ти викатуєш вже цілий список: аналіз, щоденник, в якому все описано, там, не знаю... тато, мама, брат, сестра, мій хлопець, я. І це все описано, і це все зрозуміло. Коли ти це наносиш на папір, ти краще розумієш, що з тобою відбувається. І з цим вже простіше, бо ти бачиш: ага! Отут треба шукати когось, хто розбирається в стосунках. Тут – того, хто пише... не знаю... про проблеми в сім'ї. Зараз багато тренерів, коучів стають блогерами і пишуть про ці всі проблеми. Я сам слухаю, щонайменше, трьох, які завантажують відео в YouTube, пишуть подкасти, проводять прямі ефіри. Це допомагає, це дуже допомагає. Воно вирівнює і воно нічого не коштує. Це найголовніше. Коли вже випрацьовується якась проблєма... Тобто, оцей етап перший – зрозуміли, шо в нас є. Другий – хто з цим вобщє працює. Побачили, хто з цими проблемами, які ти написала на папері, працює. Потім дивимся, а до кого з цих людей я можу підійти, шоб вирішити от конкретно цю проблєму, і скільки це буде коштувати. Якшо це коштує дорого – шукаємо шось подєшевлє. І тут подешевше варіантів теж може бути багато. Це можуть бути якісь пробні консультації. Ваша задача – вирішити... Якшо це задача вирішити одну проблему, багато хто зможе допомогти, я в цьому майже впевнений – від психологів до безкоштовних центрів психологічної допомоги і до людей, які займаються тренерством, коучингом і тільки починають цю дорогу і з радістю зроблять з вами... пророблять з вами цю роботу.

Привіт! Мене звати Оля, і ви слухаєте подкаст Gap Year. Тут ми допомагаємо тобі зрозуміти, розвинути та відкрити себе світу. Поруч зі мною засновник однойменної освітньої спільноти Іван Омелян, який відповідатиме на всі ті питання, які так турбують тебе.

Шо таке усвідомлення себе?

Для тебе шо це таке? Для мене це... от я скажу.

Давай.

Представник, значить...

Так, так...

Покоління, яке во главє зараз... ☺

Так, так... ☺

Для мене усвідомлення, там – це коли ти робиш або не робиш шось і ти, відповідно, аналізуєш і розумієш, чого так. Ти, там, всі свої якісь проекти, там, роботу ти обираєш і ти розумієш, для чого. А, там, не просто, коли тебе питають: «Для чого ти це робиш?». І ти кажеш: «Ну, просто. Я хочу». А ти пояснюєш, шо, там, воно мені, там, приносить одне, друге, третє. Так само: «Чому ти з цієї людиною спілкуєшся?». Ти, там, можеш це пояснити і ти усвідомлюєш себе, ти усвідомлюєш себе на цій посаді, хто ти, і хто ти будеш. Так само і в стосунках: ти усвідомлюєш себе, ти усвідомлюєш, хто ти з цією людиною. Оце, власне, такий, на мій суб'єктивний ... розумний розум.

Я вважаю, шо це дуже складно, і...

Ну, давай по-простому.

По-простому це буде так. Перше: шо ви відчуваєте кожен день, і чому ви так себе відчуваєте. Встали зранку – запишіть, шо я відчуваю, з чим я встав, шо зі мною відбувається. Бо все, шо ми відчуваємо – це наслідок того, шо ми робимо і як ми думаємо. Коли ми відчуваємо якісь емоції, значить, в нас відбулись якісь подразники, які їх спонукали. Треба відслідкувати джерела. І якраз усвідомлення цих джерел, які дають нам оці ключові емоції, допомагає нам зрозуміти себе.

Добре. Це ми, значить, по складній термінології пройшлися. Давай отут один усвідомлений день з твого життя, або який він має бути, так? Експресом.

От встаю зранку, да?

І записуєш, шо ти відчуваєш. ☺ 

Нє. Я зразу собі думаю, шо, да... шо не так? Чи шо так? Окєй. Так. Мені тепло, тому я не буду вилазити з-під ковдри. Чому мені тепло? Тому шо я... не знаю...

Ти шо, реально так думаєш? ☺ ☺ ☺

... я в кімнаті... Нє, ну, дійсно так. Я так... ☺

Може, це просто не... несвідомо відбувається? Ну, ти ж не думаєш, як робот: так, я встав, мені холодно, всьо. ☺

Ні, ні, ні. Ну, тоді... це от... Я розумію, шо я не хочу вилазити з-під ковдри, да?...

Ну, так в нас тоді всі усвідомлені люди получається ☺

Всьо, правильно. ☺

А тепер – шо відбувається далі? Що я відчуваю? Я відчуваю спокій, тепло. Виснаження, якшо я погано поспав, так? Потім: чому так відбулося? Спокій, тепло – тому шо в мене є гарячий чай, булочка з корицею, я встав, грає хороша музика. Зрозумів: угу, якщо я хочу себе так почувати, треба робити більше тих речей, які будуть мені приємні. Якшо мені погано. Чому мені погано? Що я зробив чи зроблю, шо мені погано, чому я відчуваю цю емоцію, як я можу цією емоцією покерувати? Тобто шо я можу зробити? Я знаю, шо якшо в мене, там, поганий настрій – значить, для мене є, там, декілька варіантів виходу з ситуації. Перше: вирішити ситуацію, якшо я можу на неї вже зараз повпливати. Якшо не можу повпливати, я її відкладаю до того моменту, переживання її відкладаю до того моменту, поки я її можу вирішити, коли я її можу вирішити.

Я собі уявляю, який в тебе рівень усвідомлення, коли ти просипаєш якусь важливу подію і в тебе прям... ☺

Ну, це достатньо часто, тому шо... Не... не достатньо часто – я просто, да ...

Ага. Ми зрозуміли. ☺

Не так. ☺ В мене достатньо часто бувають якісь форс-мажори. Я не к... Я не завжди керую своїм життям на 100%, але...

Ну, ти... І нема тоді якби часу, да? І простору мислити саме... усвідомлено.

Да, але... Але – увага! – якшо мозок прокачаний з точки зору емоційного інтелекту, ти розумієш важливість такої події. Ти розумієш, шо ти будеш казати людям, так.

А на практиці ми собі уявляємо, який пожар відбувається в людей, ну, власне, несвідомі, можливо, якісь, там, дії. Ну, я думаю, шо про саме несвідомі якісь, там... речі, може, там... 

Це ж тоже про.. Якшо про свідомість... Ти ж не будеш... не знаю... там, гульбасити до третьої ночі, коли в тебе важлива зустріч зранку. Це про усвідомлення.

А є люди, які так роблять. Чому вони так роблять? Несвідомі?

Ну, через низьку усвідомленість, відповідальність. Для чого це робити – ставити під ризик якусь важливу подію. Це конче необхідно?

Може, так, навпаки – себе усвідомлють, шо, там, впевнені в тому, що вони можуть потусити ... ☺

Да, я свою ... Харашо ☺

Я усвідомлюю , шо я точно, там, встану і знаю, шо ... 

Ну, але... тоді ми маємо розуміти – ми припускаємо, шо можуть бути негативні емоції, ми припускаємо, шо ми можем спізниться, ми припускаємо такі речі, і ризики такі виростають.

Чому, власне, в навчальних закладах, да, якось в такій, скажемо, академічній, да, формальній штуці, не говорять про емоційний інтелект? Чому його не закладають батьки, і потім ми всі страждаємо і ходимо до коучів і психологів роками?

Я не знаю.

☺ ☺

Чесно, я ... ☺

А колись, взагалі, в нас відбудеться це? ☺ Ну, люди ж над цим працюють... 

Звичайно, відбудеться. Звичайно, відбудеться. В нас система освіти не готова дати нам зараз спеціалістів, які будуть навчати емоційного інтелекту. Але, я думаю, що через років 10 емоційний інтелект вже буде, там, як колись валеологія з'явилась, так? Чи ... 

☺ ☺

інші такі предмети смішні. ☺ ☺

Боже, валеологія... ☺ ☺ Це взагалі... ☺

Да. Тобто... ☺ ☺ 

☺ ☺ ☺

Розумієте, я, коли чую назву валеологія, мені здається, що це про НЛО, і... ☺ ☺ ☺

Я... я просто згадала теж цей предмет... Не до кінця... Не розумію... ☺

Да ☺ ☺ ☺

Не розумію, для чого він. ☺ ☺

Вот. Вот, тобто як... Вони ж приходять звідкись, ці предмети? ☺ ☺

Валеологія. ☺ ☺

Розумієте, вони ж звідкись приходять? ☺ ☺

Да.

Так само і я бачу просто, як попит людей, ну, він... просто дасть... ☺ ☺ ☺ 

Боже, валеологія... ☺ ☺ ☺ В мене просто ше вчителька була дуже смішна. Станіслава Василівна. Якшо ви слухаєте ці подкасти... то ми би дуже хотіли... ☺ 

А Вам варто послухати! Про емоційний інтелект. ☺ ☺ ☺

Да. Шоб замість валеології в нас був емоційний інтелект, там, чи критичне мислення, на яке є попит насправді.

100%. 100%. І я скажу, чесно, кажу: це з часом буде. Тому шо, ну, завдяки роботі, запиту людей, роботі тренерів, там, лідерів думок, які про це говорять і розвивають цю тему, я впевнений, шо це стане обов'язковим предметом.

Якшо вони не викривлять його супер такою книжною мовою, і учні, знаєш, там, будуть, типу, думати, шо: «О, Боже! Зараз треба написати, там, якесь колесо балансу, накреслити...»

Нє-н-нєє, це буде так: контрольна робота з усвідомлення себе ☺

О, знову, да? Це ... ☺

Да, да. І там буде задача, знаєш: «Чому ти це зробив?». ☺ ☺

☺ ☺

І все інше. ☺ ☺ ☺

Я не знаю. Прочерк. ☺

(пошепки) Запитай мене ше про базові емоції. То ж наріжеш потім нормальні подкасти, як люди роблять.

Хоче ше Іван розказати про базові емоції. Якшо комусь цікаво, то можете послухати. ☺ Емоційний інтелект – це емоції, отже... З яких базових емоцій складається емоційний інтелект?

Є шість базових, да? І кожен з нас їх, насправді, знає. Починається все з радості, задоволення, так? Тобто емоції, яка нам приносить задоволення і радість, є для нас одною з базових. Подумайте, шановні слухачі цього подкасту, що приносить вам радість? Проста історія, але ми цього не знаємо. Я впевнений, шо дев'ять з десяти, хто це слухає, не має виписаного списку радості, де написано... не знаю... банька, масаж, сєкс і ще шось там...

Їжа.

Їжа. О! 100 %. Да. Здивування – це ще одна базова емоція, і вона перекликається з інтересом. Здивування, інтерес – теж базова річ. Тому шо вони лежать в основі мотивації. Якшо ми не маємо до чогось інтересу, то це нас ніяк не мотивує щось робити. Інтерес і, от якраз, здивування, яке в нас інколи з цим виростає, так? Вони є ключовими мотиваторами в нас. Сум. Це те, що теж для нас, для нашого емоційного інтелекту страшенно важливе, бо, як не крутіть, якщо ви не знаєте, що для вас цінно, то ви і не будете ні за чим сумувати. А усвідомлення своїх цінностей і порушення чи... не знаю... пошкодження їх, чи ... не знаю... якесь травмування їх приносить нам сум. Тому сум я пов'язую з тим, шо ми усвідомлюємо, шо таке цінність для нас. Гнів.

Боже... Просто дуже смішно з валеології... Це просто капєц... ☺ ☺ ☺

Оля, гнів ... ☺ ☺

☺ ☺ ☺

Гнів. Та шо ти... ☺ ☺ 

Ну, дуже смішно з валеології... ☺ ☺ ☺

Та тобі це все писати потім... ☺ ☺

Нє, я це буду... Ну, так я хочу, шоб все було весело, і я буду вставляти всякі, блін... ☺

Гнів. Оля. Гнів. ☺ ☺

☺ ☺

Валеологія. Гнів ☺

О, да, це точно, шо гнів. ☺

Вот. Валеологія і гнів. ☺ Гнів – це про кордони. Гнів – це про кордони. Він охороняє наші кордони. Якшо хтось... не знаю... робить щось, що для вас неприйнятне, ви гніваєтесь. Тому тоже чітко треба знати свої кордони, і тоді ви будете розуміти, коли гнів корисний, а коли він, вибачте, деструктивний. Відраза. Не хочу, не буду, не... не... не... нє нада мені цього... Ми часто цю відразу ховаємо, але потім вона призводить до того, шо ми заганяєм себе в депресію. Чітко треба розуміти, шо ви приймаєте, шо не приймаєте. Вони також на сторожі ваших кордонів разом з гнівом. Ну, і одна з самих базових емоцій – це наш страх. Та річ, яка показує нам і зони росту, і вберігає нас. Коли ми говорим про емоційний інтелект, ми говоримо про усвідомлення і цих емоцій, в першу чергу. Коли ми говоримо про усвідомлення себе, ми говоримо про усвідомлення себе через емоції. Коли ми говоримо про керування емоціями, то говоримо керування ними. Коли ми говоримо про вибудовування стосунків – це якраз вміле маніпулювання цими всіма емоціями.

В мене до страху є питання. Я ше колись була в тебе, там, на тренінгу – випадково. І от... є такі страхи, які, ну... якісь... не знаю... можливо, там, інстинктивні вони називаються... Я боюся, жахливо просто, собак і висоти. Ну, і які це зони розвитку, ну...

Це не зони розвитку. Це, скоріше, потенційні оберігачі зони безпеки. Тобто, ти не будеш йти туди, де собака великий, так, і на велику висоту – різку – ти точно не вийдеш, так? Але є, допустимо, не знаю... інші якісь страхи, які нам не дозволяють розвиватися. Ми маємо зрозуміти: добре, що ти здобудеш, якщо ти перестанеш боятись собаку?

Шо я здобуду?! (здивування)

Якшо ти перестанеш боятись собак. Станеш кращою ворішкой квартирним?

Та нє, ну, я просто буду якось вільніше ходити по вулиці і не ... там, я ... 

От! От!

...на пробіжці не буду оббігати ...

От! Харашо. Не будеш оббігати собак. Шо тобі треба для цього, шоб подолати такий страх?

Я не знаю. 

Пістолет поможе? 

Ну... (сумнівається, задумалась) Та ну, навряд.

Камінчик в кармані?

Да. Я ношу. В сумці.

О! Все. Бачиш, це ...

Але це мене...! Ну, тобто, я все одно боюсь... Тобто, воно якось не... не допомагає.

Ну, треба... треба декілька ситуацій, в яких ти будеш відчувати, шо ти сильніша за цей страх, і тоді... ну, ти вивільниш ту енергію, яка його спонукає.

Друзі, в кого такий самий страх, напишіть плюс і ми створим спільноту людей, які бояться собак... ☺

☺ ☺

... і будемо ходити з камнями, по Києву...

☺ Я теж… Я боюсь висоти. Різко вгору не ходжу... Але гори люблю, допустимо. Парашути скакати, певно, не зможу ніколи, але я нічого не втрачаю, багато я не втрачаю від того, шо цей страх є. Якшо є страх... не знаю... спілкування з людьми, страх розказати про свої емоції... От такі страхи – це наші зони росту, те, шо нас дуже сильно обмежує інколи. Тому треба з цим працювати.

Ми багато сьогодні поговорили. Мабуть, так вже не популярно, але ми це зробимо, якшо ти не проти. Якісь рекомендації, там, шодо емоційного інтелекту. Можливо, якась література, фільми, там, люди, яких варто послухати. Що би ти рекомендував... таке шось...

В мене нема готового списку... А...

(пошепки) Та, ти не то шо... шось таке скажи... може, шось... «Гнів титанів» –  то ж тоже про емоційний інтелект.

Ну, мені подобається... Мені подобається декілька таких крутих фільмів: «Біля дзеркала два обличчя» з Барбарою Стрейзанд – дуже хороший фільм; «Король говорить» – це про подолання страхів, і він теж неймовірно, як на мене, сильний фільм, напевно, точно варто дивитись... да, точно варто дивитись «Запах жінки», «Людина дощу» – це фільми про усвідомлення, прийняття, це дуже класні фільми, які допоможуть вам краще зрозуміти, шо таке емоційний інтелект.

По рекомендаціям, що читати – заходьте на сторінку нашої спільноти Gap Year. Ми там публікуємо чек-листи з книг і фільмів, які варто подивитись, почитати. Качайте свої емоції. Розвивайте свій емоційний інтелект. Нехай прибуде з вами сила.

Друзі, ми дуже дякуєм всім, хто дослухав цей подкаст до кінця. Якшо ви це зробили, значить, ви справжній фанат спільноти Gap Year або її засновник. Ми будемо дуже вдячні вам за фідбек, і, власне, за ті теми, які ви би хотіли, шоб ми обговорювали, шоб ми висвітлили, тому пишіть, заповнюйте форму фідбеку. Дуже дякуєм, шо ви були з нами.